укольнути
укольну́ти
(вкольнути), -ну, -неш, док., перех.
Однокр. до уколювати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укольнути — укольну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- укольнути — УКОЛЬНУ́ТИ див. вкольну́ти. Словник української мови у 20 томах
- укольнути — УКОЛЬНУ́ТИ (ВКОЛЬНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до уко́лювати¹. *У порівн. — Хто ж тобі стане дурно чуже добро доглядати? — запитав Грицько. Христю — як хто голкою укольнув (Мирний, II, 1954, 173). Словник української мови в 11 томах