1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уколупувати

уколу́пувати

(вколупувати), -ую, -уєш, недок., уколупати (вколупати), -аю, -аєш, док., перех., розм.

Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколупувати — уколу́пувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. уколупувати — УКОЛУ́ПУВАТИ (ВКОЛУ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛУПА́ТИ (ВКОЛУПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що, розм. Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи. [Маруся:] Може, скажете, не було цього – .. не ходили самі медку вколупати? (С. Словник української мови у 20 томах
  3. уколупувати — УКОЛУ́ПУВАТИ (ВКОЛУ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛУПА́ТИ (ВКОЛУПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех., розм. Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи. [Маруся:] Може, скажете, не було цього — ..не ходили самі медку вколупати? (Вас. Словник української мови в 11 томах
  4. уколупувати — Уколупувати, -пую, -єш сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517. Словник української мови Грінченка