1. Словник української мови в 11 томах

укорочуватися

УКОРО́ЧУВАТИСЯ (ВКОРО́ЧУВАТИСЯ), ується, недок., УКОРОТИ́ТИСЯ (ВКОРОТИ́ТИСЯ), о́титься, док.

1. Ставати коротшим, меншим за довжиною.

Швидше крутяться колеса, укорочується путь… (Шер., Дружбою.., 1954, 30);

Коли тінь укорочувалась до кроку, випрягали коней (Мушк., Чорний хліб, 1960, 182);

Пан Адам стоїть, наче ще дума. Та ось тіпнулася в нього права рука, наче вкоротилася трохи, на мить завмерла — і раптом злетіла, як ціп на току (Коцюб., II, 1955, 259).

2. Ставати менш тривалим у часі.

А життя вкорочується кожним днем, кожним вимовленим словом, кожним кинутим поглядом (Загреб., Диво, 1968, 657);

Бідному жениться, то день укоротиться (Укр.. присл.., 1955, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укорочуватися — укоро́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укорочуватися — УКОРО́ЧУВАТИСЯ (ВКОРО́ЧУВАТИСЯ), ується, недок., УКОРОТИ́ТИСЯ (ВКОРОТИ́ТИСЯ), о́титься, док. 1. Ставати коротшим, меншим за довжиною. Швидше крутяться колеса, укорочується путь... (М. Шеремет); Коли тінь укорочувалась до кроку, випрягали коней (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. укорочуватися — (вкорочуватися), -ується, недок., укоротитися (вкоротитися), -отиться, док. 1》 Ставати коротшим, меншим за довжиною. 2》 Ставати менш тривалим у часі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укорочуватися — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови