1. Словник української мови в 11 томах

умиротворений

УМИРОТВО́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до умиротвори́ти.

Умиротворена своїм оновленням природа теплим вітром виколисувала на земних грудях плоди весняного зачаття (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 209).

2. у знач. прикм. Який умиротворився.

Гурій Степанович Комаренко зайшов у добре знайому їдальню якийсь особливо просвітлений, спокійний, умиротворений (Собко, Срібний корабель, 1961, 200);

// Сповнений умиротворіння.

На обличчях матері й дочки відбивався душевний спокій і тиха умиротворена радість (Добр., Очак. розмир, 1965, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умиротворений — умиротво́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умиротворений — див. задоволений Словник синонімів Вусика
  3. умиротворений — [умиеротвореинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. умиротворений — УМИРОТВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до умиротвори́ти. Умиротворена своїм оновленням природа теплим вітром виколисувала на земних грудях плоди весняного зачаття (М. Ю. Тарновський); Його звати Вільям. Словник української мови у 20 томах
  5. умиротворений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умиротворити. 2》 у знач. прикм. Який умиротворився. || Сповнений умиротворіння. Великий тлумачний словник сучасної мови