1. Словник української мови в 11 томах

упрохуватися

УПРО́ХУВАТИСЯ (ВПРО́ХУВАТИСЯ), уюся, уєшся. недок., УПРОХА́ТИСЯ (ВПРОХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док. Те саме, що упро́шуватися.

Народ мерщій шарахнув на ярмарок: хто мав скотину — своєю, а хто не мав — упрохувався в сусіди (Мирний, III, 1954, 8);

Тарас.. почав розповідати про те, як того літа упрохався переночувати в школі якийсь мандрівний чепчик (Вас., Вибр., 1950, 216);

Стукав-стукав, грюкав-грюкав Никін, та й упрохався до сусіди ночувати (Л. Янов., І, 1959, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрохуватися — упро́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упрохуватися — УПРО́ХУВАТИСЯ (ВПРО́ХУВАТИСЯ), уюся, уєшся. недок., УПРОХА́ТИСЯ (ВПРОХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док. Те саме, що упро́шуватися. Народ мерщій шарахнув на ярмарок: хто мав скотину – своєю, а хто не мав – упрохувався в сусіди (Панас Мирний); Тарас .. Словник української мови у 20 томах
  3. упрохуватися — (впрохуватися), -уюся, -уєшся, недок., упрохатися (впрохатися), -аюся, -аєшся, док. Те саме, що упрошуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови