1. Словник української мови в 11 томах

установа

УСТАНО́ВА, и, ж.

1. Організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях).

— Ну, ходімо ж, — кажуть [люди], — подивишся ще на наші громадські установи (Мирний, IV, 1955, 328);

Півстоліття тому, в буремні дні 1919 року, на Україні була заснована найвища наукова установа — Академія наук (Вітч., 6, 1969, 172);

// Будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-не-будь.

Та Карпові сьогодні не сиділося в душному кабінеті. Прийнявши двох-трьох відвідувачів, він.. пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).

2. розм. Умова, домовленість.

— Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Мирний, І, 1949, 329).

3. заст. Закон, правило.

— Положи гроші, то й бери товар, така в мене установа (Фр., III, 1950, 60);

[Рахіль:] Ніхто не може літери змінити Твоїх міцних одвічних установ (Л. Укр., І, 1951, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. установа — устано́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. установа — УСТАНОВА – ЗАКЛАД Установа. Організація, що відає якоюсь галуззю народного господарства, торгівлі, науки, культури і працює в цій галузі – урядова, політична, торговельна, наукова, дослідна, проектна тощо (Кабінет Міністрів, універмаг, академія... Літературне слововживання
  3. установа — Устано́ва. Настанова, засада. В сім відділі хочу ще раз за порядком розказати, яких установ повинна старшина держати ся, щоб стоваришенє осягнуло свою ціль (Канюк, 1906, 30) // порівн. пол. ustanowić — встановити, ввести, ustanowić zasady — встановити, ухвалити засади. Українська літературна мова на Буковині
  4. установа — Заклад, інституція, (громадська) організація; ЖМ. правило, с. закон; (медична) клініка, шпиталь, лікарня; п. ф. Словник синонімів Караванського
  5. установа — УСТАНО́ВА, и, ж. 1. Організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях). Словник української мови у 20 томах
  6. установа — син. контора. несолідна: шарашка. Словник жарґонної лексики української мови
  7. установа — -и, ж. 1》 Організація, що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. установа — ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВА рідше, УГО́ДА (ВГО́ДА), ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВА розм., НАМО́ВА розм., ЗМО́ВКА розм. рідше, ВИМО́ВА діал. По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А. Словник синонімів української мови
  9. установа — Устано́ва, -ви; -но́ви, -но́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. установа — рос. учреждение 1. Апарат центральних і місцевих представницьких органів державної влади. 2. Організація, що складається з певного штату службовців та адміністрації і проводить діяльність у тій чи іншій галузі промисловості, у будівництві... Eкономічна енциклопедія
  11. установа — Установа, -ви ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка