установа

ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВА рідше, УГО́ДА (ВГО́ДА), ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВА розм., НАМО́ВА розм., ЗМО́ВКА розм. рідше, ВИМО́ВА діал. По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А. Головко); (Кость:) Зробім таку умову: через сім років з'їхаться нам усім до свого села (С. Васильченко); — Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче! (І. Франко); — Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (О. Довженко); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (С. Чорнобривець); — Маєте з війтом добру злагоду чинити (Г. Хоткевич); — У нас така установа: все, що добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний); Без слів, без намови, очі їх стрілись.. і уста простяглися до уст (М. Коцюбинський); У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти (Словник Б. Грінченка); П'є пляшку пива без склянки, а як одним душком не вип'є, то поставить літру горілки. Хто має поставити, якби Краньцовський випив, на це не було вимови (Лесь Мартович). — Пор. до́гові́р, домо́витися.

ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).

УСТАНО́ВА (організація з певними штатом і адміністрацією, що відає якоюсь галуззю народного господарства, культури, науки і т. ін.), ЗА́КЛАД, ІНСТИТУ́ЦІЯ книжн., УРЯ́Д діал. Державна установа; Навчальний заклад; Лікувально-профілактичний заклад; Відповідно до ухвали президії Академії Федір Архипович відряджається на науковий конгрес фізико-математичних інституцій у Лозанну (Н. Рибак); Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію, почтовий уряд (Уляна Кравченко).