усталюватися
УСТА́ЛИТИСЯ (закріпитися в певній формі), УЗВИЧА́ЇТИСЯ, ВСТАНОВИ́ТИСЯ (УСТАНОВИ́ТИСЯ), УКОРЕНИ́ТИСЯ (ВКОРЕНИ́ТИСЯ), ПРИЖИ́ТИСЯ, ПОВЕСТИ́СЯ розм. безос.; ЗАКОРЕНІ́ТИ (про щось негативне — міцно закріпитися). — Недок.: уста́люватися, узвича́юватися, встано́влюватися (устано́влюватися), встановля́тися (установля́тися), укорі́нюватися (вкорі́нюватися), укоріня́тися (вкоріня́тися), прижива́тися. Цілком усталилися на той час (XVI-XVII ст.) і епітети народнопісенних творів: коник сивенький, вороний; вода — тиха; річка — бистра (з журналу); Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Леся Українка); Співанка могла увійти до збірника, закружляти льотом по всій країні, прижитися в народі на довгі роки (І. Волошин). — Пор. 1. вести́ся.
Значення в інших словниках
- усталюватися — уста́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- усталюватися — г. устійнювати|ся|, ок. стабілізувати|ся|; (склад чого) встановлювати|ся|; (- традиції) узвичаювати|ся|; (- вдачу) формувати|ся|. Словник синонімів Караванського
- усталюватися — УСТА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УСТА́ЛИТИСЯ, литься, док. 1. Робитися сталим, без відхилень, змін, переставати докорінно змінюватися. Тисячоліття шуміла тирса в степах, тисячоліття пішли на утворення чорнозему .. Словник української мови у 20 томах
- усталюватися — -юється, недок., усталитися, -литься, док. 1》 Робитися сталим, без відхилень, змін, переставати докорінно змінюватися. || Зміцнюватися, ставати надійнішим. 2》 Формуватись у що-небудь стале, з чітко окресленими якостями, виразними рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усталюватися — УСТА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УСТА́ЛИТИСЯ, литься, док. 1. Робитися сталим, без відхилень, змін, переставити докорінно змінюватися. Тисячоліття шуміла тирса в степах, тисячоліття пішли на утворення чорнозему.. Словник української мови в 11 томах