1. Словник української мови в 11 томах

утолочувати

УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех.

1. Те саме, що витоло́чувати.

Коні втолочили траву (Сл. Гр.);

Вдерлися у село поганці-фашисти. Розграбували артіль, корів під ніж пустили, молоденький садок танками втолочили (Літ. Укр., 4.V 1962, 4).

2. Тиснучи, вдаряючи, ущільнювати яку-небудь масу; вирівнювати, утоптувати якусь поверхню.

Закинув [Сенько] назад землю в викопану ямку, убив, утолочив і пригладив (Фр., VIII, 1952, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утолочувати — утоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утолочувати — УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Б. Грінченка); Вдерлися у село поганці-фашисти. Словник української мови у 20 томах
  3. утолочувати — (втолочувати), -ую, -уєш, недок., утолочити (втолочити), -очу, -очиш, док., перех. 1》 Те саме, що витолочувати. 2》 Тиснучи, вдаряючи, ущільнювати яку-небудь масу; вирівнювати, утоптувати якусь поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утолочувати — Утолочувати, -чую, -єш сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву. Словник української мови Грінченка