утолочувати

утоло́чувати

(втолочувати), -ую, -уєш, недок., утолочити (втолочити), -очу, -очиш, док., перех.

1》 Те саме, що витолочувати.

2》 Тиснучи, вдаряючи, ущільнювати яку-небудь масу; вирівнювати, утоптувати якусь поверхню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утолочувати — утоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утолочувати — УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Б. Грінченка); Вдерлися у село поганці-фашисти. Словник української мови у 20 томах
  3. утолочувати — УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Гр.); Вдерлися у село поганці-фашисти. Словник української мови в 11 томах
  4. утолочувати — Утолочувати, -чую, -єш сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву. Словник української мови Грінченка