утолочувати
утоло́чувати
(втолочувати), -ую, -уєш, недок., утолочити (втолочити), -очу, -очиш, док., перех.
1》 Те саме, що витолочувати.
2》 Тиснучи, вдаряючи, ущільнювати яку-небудь масу; вирівнювати, утоптувати якусь поверхню.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утолочувати — утоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- утолочувати — УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Б. Грінченка); Вдерлися у село поганці-фашисти. Словник української мови у 20 томах
- утолочувати — УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Гр.); Вдерлися у село поганці-фашисти. Словник української мови в 11 томах
- утолочувати — Утолочувати, -чую, -єш сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву. Словник української мови Грінченка