1. Словник української мови в 11 томах

фактичний

ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.).

Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256);

Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані, Іван Ле зібрав для майбутнього твору багатий фактичний матеріал (Іст. укр. літ., II, 1956, 99);

// Дійсний, справжній.

Комуністичні суботники надзвичайно цінні, як фактичний початок комунізму.. (Ленін, 39, 1973, 21);

Учителі часто ходили з молоддю за місто.. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (Кол., Терен.., 1959, 32);

// Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами.

«Рада» умістила фактичну замітку про вихід перекладів (Коцюб., III, 1956, 385);

Завтра напишу мамі фактичного листа, а сьогодні щось я не так настроєна (Л. Укр., V, 1956, 224).

♦ Факти́чний шлюб; Факти́чні шлю́бні відно́сини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку.

Суддя оголосив, що слухається цивільна справа про визнання фактичних шлюбних відносин громадянки Шевко Ольги Тарасівни з громадянином Руженком Мирославом Левковичем… (Дор., Не повтори.., 1968, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фактичний — факти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фактичний — Дійсний, справжній, реальний; (стан) неприкрашений, непідмальований. Словник синонімів Караванського
  3. фактичний — [фактичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва у Фергані... Словник української мови у 20 томах
  5. фактичний — -а, -е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). || Дійсний, справжній. || Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами. Фактичний шлюб; Фактичні шлюбні відносини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фактичний — факти́чний (від факт) дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фактичний — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. фактичний — Факти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фактичний — рос. фактический дійсний, наявний, той, що існує в реальному світі, реальний. Eкономічна енциклопедія
  10. фактичний — Факти́чний, -а, -е Фактический. Желех. Словник української мови Грінченка