1. Словник синонімів української мови

фактичний

СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше; ЩИ́РИЙ (про людину — для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фактичний — факти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фактичний — Дійсний, справжній, реальний; (стан) неприкрашений, непідмальований. Словник синонімів Караванського
  3. фактичний — [фактичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва у Фергані... Словник української мови у 20 томах
  5. фактичний — -а, -е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). || Дійсний, справжній. || Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами. Фактичний шлюб; Фактичні шлюбні відносини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фактичний — факти́чний (від факт) дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фактичний — Факти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані... Словник української мови в 11 томах
  9. фактичний — рос. фактический дійсний, наявний, той, що існує в реальному світі, реальний. Eкономічна енциклопедія
  10. фактичний — Факти́чний, -а, -е Фактический. Желех. Словник української мови Грінченка