фактичний

Значення в інших словниках

1. фактичний — факти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. фактичний — [фактичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва у Фергані... Словник української мови у 20 томах
4. фактичний — -а, -е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). || Дійсний, справжній. || Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами. Фактичний шлюб; Фактичні шлюбні відносини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фактичний — факти́чний (від факт) дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний. Словник іншомовних слів Мельничука
6. фактичний — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
7. фактичний — Факти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фактичний — ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Фр., VI, 1951, 256); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані... Словник української мови в 11 томах
9. фактичний — рос. фактический дійсний, наявний, той, що існує в реальному світі, реальний. Eкономічна енциклопедія
10. фактичний — Факти́чний, -а, -е Фактический. Желех. Словник української мови Грінченка