1. Словник української мови в 11 томах

фантастика

ФАНТА́СТИКА, и, ж.

1. Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка.

Записав од осетина Олексія Хостнаєва.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (Вас., IV, 1960, 47);

Найскладніші завдання з математики.. або найзахопливіші мрії з подорожувань та фантастики завжди в товаристві «академіка» Захара і за його допомогою вирішувалися просто й приємно (Ле, Право.., 1957, 15);

Світ постав перед ним то як могутня соковита реальність, то як жагучо-приваблива фантастика (Дмит., Наречена, 1959, 91);

// Зображення подій, явищ у надприродному вигляді, не існуючих у дійсності; казкова основа мистецького твору.

Невдатна претензія на реалізм гірше псує правдоподібність твору, ніж щира фантастика (Л. Укр., VIII, 1965, 158);

Залишаючи деяку фантастику і таємничість у зображенні подій, поети-класики в основу своїх балад кладуть цілком реальні факти з народного життя (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 168).

2. збірн. Жанр літератури, а також твори, що описують явища, події нереальні, не існуючі в дійсності, які містять казкові образи.

Художня література взагалі, а отже й фантастика, — це насамперед пізнання через образне узагальнення (Літ. Укр., 18.V 1971, 4);

Жанр наукової фантастики — вельми складний і трудний літературний жанр (Смолич, Перша книга, 1951, 78).

3. Щось видумане, нереальне, пов’язане з фантазією.

Фантастика в науково-фантастичному творі повинна бути здійсненною, корисною, а не безглуздою, непотрібною нам (Донч., VI, 1957, 594);

Штучний супутник Землі запущено! З галузі фантастики він перейшов у сферу реальності й точних досліджень (Веч. Київ, 7.Х 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фантастика — фанта́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фантастика — ФАНТАСТИКА – ФАНТАСТИЧНІСТЬ Фантастика. 1. Поняття, образи, створені уявою, що не відповідають дійсності; жанр літератури, пов’язаний з цими явищами: наукова фантастика. 2. Щось вигадане, нереальне, пов’язане з фантазією. Фантастичність, -ності, ор. Літературне слововживання
  3. фантастика — Вигадка, казка; (в літературі) фантастичний жанр; (!) ФАНТАСТИКА! дивовижа! неймовірно! фантастично! щось надзвичайне! умреш! г. не до подумання! щось такого! п! ФАНТАЗІЯ. Словник синонімів Караванського
  4. фантастика — [фантастиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  5. фантастика — Вигадка Словник чужослів Павло Штепа
  6. фантастика — ФАНТА́СТИКА, и, ж. 1. Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка. Записав од осетина Олексія Хостнаєва .. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Словник української мови у 20 томах
  7. фантастика — -и, ж. 1》 Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка. || Зображення подій, явищ у надприродному вигляді, яких немає в дійсності; казкова основа мистецького твору. 2》 збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фантастика — фанта́стика (від грец. φανταστική – здатність уявляти) 1. Образи, уявлення, створені думкою людини, її домислом. 2. Літературні твори, в яких описуються події або явища нереальні, неіснуючі в дійсності. 3. Щось нереальне, нездійсненне. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фантастика — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  10. фантастика — Фанта́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)