1. Словник синонімів української мови

фантастика

ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИ розм., ХАРАМА́Н діал. Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); (Орест:) Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); (Омелян:) Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні (драматичні твори) подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев'ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фантастика — фанта́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фантастика — ФАНТАСТИКА – ФАНТАСТИЧНІСТЬ Фантастика. 1. Поняття, образи, створені уявою, що не відповідають дійсності; жанр літератури, пов’язаний з цими явищами: наукова фантастика. 2. Щось вигадане, нереальне, пов’язане з фантазією. Фантастичність, -ності, ор. Літературне слововживання
  3. фантастика — Вигадка, казка; (в літературі) фантастичний жанр; (!) ФАНТАСТИКА! дивовижа! неймовірно! фантастично! щось надзвичайне! умреш! г. не до подумання! щось такого! п! ФАНТАЗІЯ. Словник синонімів Караванського
  4. фантастика — [фантастиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  5. фантастика — Вигадка Словник чужослів Павло Штепа
  6. фантастика — ФАНТА́СТИКА, и, ж. 1. Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка. Записав од осетина Олексія Хостнаєва .. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Словник української мови у 20 томах
  7. фантастика — -и, ж. 1》 Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка. || Зображення подій, явищ у надприродному вигляді, яких немає в дійсності; казкова основа мистецького твору. 2》 збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фантастика — фанта́стика (від грец. φανταστική – здатність уявляти) 1. Образи, уявлення, створені думкою людини, її домислом. 2. Літературні твори, в яких описуються події або явища нереальні, неіснуючі в дійсності. 3. Щось нереальне, нездійсненне. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фантастика — Фанта́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фантастика — ФАНТА́СТИКА, и, ж. 1. Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка. Записав од осетина Олексія Хостнаєва.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (Вас. Словник української мови в 11 томах