фістула
ФІ́СТУЛА, и, ж., мед. Канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах або органах тіла з поверхнею шкіри; виразка з таким каналом; нориця (у 2 знач.);
// Штучно зроблений протік з якого-небудь внутрішнього органа; трубка, що вживається для такого протоку.
При операціях з приводу звуження стравоходу деякий час хворого годують через операційну фістулу (Заг. догляд за хворими, 1957, 63);
Дуже бажано провести екскурсію до фізіологічної лабораторії для огляду тварин з накладеними на їх органи травлення фістулами (Метод. викл. анат.., 1955, 129).
ФІСТУЛА́, и́, ж.
1. Стара назва одноствольних, а пізніше й багатоствольних флейт.
2. Те саме, що фальце́т.
Це був високий, як тичина, тонконогий чоловік з драглистим баб’ячим лицем і своєрідним голосом, який співці звичайно називають фістулою (Добр., Ол. солдатики, 1961, 38).
Значення в інших словниках
- фістула — фі́стула іменник жіночого роду у тварини фістула́ іменник жіночого роду в музиці Орфографічний словник української мови
- фістула — у. нориця. Словник синонімів Караванського
- фістула — (мед.) нориця Словник чужослів Павло Штепа
- фістула — (від лат. fistula — дудка, трубка) — 1. Назва високого регістру чоловічого голосу, яка вийшла з вжитку (див. Фальцет). 2. Старовинна назва одноствольних та багатоствольних флейт (тибія, блокфльоте, шалмей, сопіль, дудка тощо). 3. Органний регістр (Ф. Словник-довідник музичних термінів
- фістула — ФІ́СТУЛА, и, ж., мед. Канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах або органах тіла з поверхнею шкіри; виразка з таким каналом; нориця²; // Штучно зроблений протік з якого-небудь внутрішнього органа; трубка, що використовується для такого протоку. Словник української мови у 20 томах
- фістула — I ф`істула-и, ж. 1》 мед. Канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах або органах тіла з поверхнею шкіри; виразка з таким каналом; нориця (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- фістула — фі́стула (від лат. fistula – труба, канал) 1. Стара назва одноствольних, а пізніше й багатоствольних флейт. 2. Те саме, що й фальцет. 3. Неприродний канал або отвір, що сполучає якусь порожнину, орган чи патологічне вогнище в тканинах людини або тварин з поверхнею тіла або з якимось органом. Словник іншомовних слів Мельничука
- фістула — ФІСТУЛА мед. (виразка з каналом), НОРИ́ЦЯ розм. Препарати нагідок лікарських застосовують у медичній практиці для лікування ран, опіків, нориць, виразок (з журналу). ФАЛЬЦЕ́Т, ФІСТУЛА. Словник синонімів української мови
- фістула — Фі́сту́ла, -ли; -тули, -тул (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)