1. Словник української мови в 11 томах

характерництво

ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, а, с., заст. Чаклунство.

Ба навіть казано, хоч може то вже й гріх, Що характерництвом він похвалитись міг (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. характерництво — характе́рництво іменник середнього роду чаклунство іст. Орфографічний словник української мови
  2. характерництво — ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, а, с., заст. Чаклунство. Ба навіть казано, хоч може то вже й гріх, Що характерництвом він похвалитись міг (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  3. характерництво — -а, с. Чаклунство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. характерництво — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови