характерництво
ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, а, с., заст.
Чаклунство.
Ба навіть казано, хоч може то вже й гріх, Що характерництвом він похвалитись міг (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
За звинуваченням у відьомстві, чаклунстві, характерництві та інших “гріхах” у французькому королівстві на протязі року було закопано сорок тисяч жінок (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- характерництво — характе́рництво іменник середнього роду чаклунство іст. Орфографічний словник української мови
- характерництво — -а, с. Чаклунство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- характерництво — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
- характерництво — ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, а, с., заст. Чаклунство. Ба навіть казано, хоч може то вже й гріх, Що характерництвом він похвалитись міг (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208). Словник української мови в 11 томах