1. Словник української мови в 11 томах

характерно

ХАРАКТЕ́РНО. Присл. до характе́рний.

Чутливий Левко навіть сльозу змахнув з очей. Потім характерно розвів руками перед старшинами, і, напівобернувшись до Шаули, заговорив (Ле, Наливайко, 1957, 337);

// у знач. присудк. сл., із спол. що. Важливо, показово, цікаво.

Характерно те, що високі і сталі врожаї вирощують тепер не окремі господарства й райони, а цілі області (Рад. Укр., 6.I 1959, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. характерно — характе́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. характерно — ХАРАКТЕ́РНО. Присл. до характе́рний. Чутливий Левко навіть сльозу змахнув з очей. Потім характерно розвів руками перед старшинами, і, напівобернувшись до Шаули, заговорив (Іван Ле); // у знач. пред. із спол. що. Важливо, показово, цікаво. Словник української мови у 20 томах
  3. характерно — Присл. до характерний. || у знач. присудк. сл., зі спол. що. Важливо, показово, цікаво. Великий тлумачний словник сучасної мови