1. Словник української мови в 11 томах

хвицатися

ХВИЦА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися.

— Мої клієнти силоміць роблять зі мною те, що вони звикли робити з норовистою кобилою, коли та не везе, а тільки хвицається (Сміл., Сад, 1952, 150);

Коні іржали, хропли, шалено хвицалися, і топтали вовків (Тулуб, В степу.., 1964, 10);

// Мати звичку хвицати (у 1 знач.).

*Образно. — Ти йому покажи… Хай не наступає нам на ноги, бо ми хвицаємось (Зар., На.. світі, 1967, 112);

// Хвицати один одного.

2. перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися, капризувати.

— Ось я тобі одріжу на спідницю оцієї червоної матерії, то, може, ти перестанеш хвицатись (Н.-Лев., II, 1956, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвицатися — хвица́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хвицатися — див. брикатися; перечити Словник синонімів Вусика
  3. хвицатися — ХВИЦА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися. – Мої клієнти силоміць роблять зі мною те, що вони звикли робити з норовистою кобилою, коли та не везе, а тільки хвицається (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. хвицатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися. || Мати звичку хвицати (у 1 знач.). || Хвицати один одного. 2》 перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися, капризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хвицатися — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови