хребтина
ХРЕБТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хребе́т 1, 2.
А Лев хребтину доїдає І так йому [Вовкові] відповідає: — Чи бач, який лихий трапунок: Клянусь, не знав, пробач, Що це тобі від друга подарунок! (Год., Заяча математ., 1961, 145);
В його, опріч латаної свитини, була й торбина, а там лежала.. про смерть чиста сорочка, а друга на хребтині (Барв., Опов.., 1902, 354);
Часто, коли його заставляли лізти по снігу поповзом чи бігати в атаку.., він хоч і робив це сумлінно, проте в душі сміявся і сам із себе, і з інших, а особливо з Марка, у якого голова рила сніг, а хребтина випиралася в небо (Тют., Вир, 1964, 488).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хребтина — хребти́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- хребтина — ХРЕБТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хребе́т 1, 2. В його [нього], опріч латаної свитини, була й торбина, а там лежала .. про смерть чиста сорочка, а друга на хребтині (Ганна Барвінок); А Лев хребтину доїдає І так йому [Вовкові] відповідає: – Чи бач... Словник української мови у 20 томах
- хребтина — -и, ж., розм. Те саме, що хребет 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хребтина — СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас Мирний); — Стій! — раптом штовхнув він візника в спину, — не бачиш, приїхав (М. Словник синонімів української мови
- хребтина — Хребтина, -ни ж. = хребет. Г. Барв. 354. Як день, так ніч без рам'я на хребтині. К. Іов. 53. Словник української мови Грінченка