1. Словник української мови в 11 томах

хрупати

ХРУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. неперех. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти.

Іще сніги удень воркують голубами, А вечорами хрупають, немов обрік (Стельмах, V, 1963, 215);

Коні обережно ступали з купки на купку, тонкий льодок хрупав під копитами коней (Перв., Атака.., 1946, 114).

2. неперех. Видавати хрускіт при розжовуванні їжі; хрумтіти.

Під’їхали [хлопці] під самий ліс. Попутали коней і юрбою посідали в холодну невеличку конюшину. Коні з жадобою хрупали і розлазилися на всі боки (Ірчан, II, 1958, 74);

// перех. і без додатка. Їсти, жувати щось з хрумкотом.

Там він [Кіт] виліз на загату, положив Голуб’ятко перед себе та почав хрупати (Фр., IV, 1950, 83);

Сухоребра, як цвіркун, Кирилова конячина хрупає мляво з опалки солом’яну січку (Козл., На переломі, 1947, 14);

Хрупаючи сухарі, діти навперейми розповідали.., що приходила тітка Глаша і принесла їм печеної картоплі (Бойч., Молодість, 1949, 3).

3. перех. і неперех., діал. Ударяти, бити.

Залужанські дядьки, заможні і жадібні, шпортали один одного вилами, хрупали по головах оглоблями за землю, за межу, за вкрадений сніп, за випасену отаву (Тют., Вир, 1964, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрупати — хру́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрупати — I хрумати, хрумкати, хрумкотати, хрумкотіти, хрумтати, хрумтіти, хрум-хрумати, хрумчати, хрупати, хрупостати, хрупостіти, хрупотати, хрупотіти, хрускати, хрус-котати, хрускотіти, хрустіти, хрусь-хруськати, хрущати Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  3. хрупати — ХРУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. Іще сніги удень воркують голубами, А вечорами хрупають, немов обрік (М. Стельмах); Коні обережно ступали з купки на купку, тонкий льодок хрупав під копитами коней (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. хрупати — хру́пати хрумтіти (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хрупати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. 2》 неперех. Видавати хрускіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || перех. і без додатка. Їсти, жувати щось із хрумкотом. 3》 перех. і неперех., діал. Ударяти, бити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хрупати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Словник синонімів української мови
  7. хрупати — Хру́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хрупати — Хрупати, -паю, -єш гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки. Словник української мови Грінченка