хрупати

Значення в інших словниках

1. хрупати — хру́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. хрупати — I хрумати, хрумкати, хрумкотати, хрумкотіти, хрумтати, хрумтіти, хрум-хрумати, хрумчати, хрупати, хрупостати, хрупостіти, хрупотати, хрупотіти, хрускати, хрус-котати, хрускотіти, хрустіти, хрусь-хруськати, хрущати Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
3. хрупати — ХРУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. Іще сніги удень воркують голубами, А вечорами хрупають, немов обрік (М. Стельмах); Коні обережно ступали з купки на купку, тонкий льодок хрупав під копитами коней (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
4. хрупати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. 2》 неперех. Видавати хрускіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || перех. і без додатка. Їсти, жувати щось із хрумкотом. 3》 перех. і неперех., діал. Ударяти, бити. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хрупати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Словник синонімів української мови
6. хрупати — Хру́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хрупати — ХРУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. Іще сніги удень воркують голубами, А вечорами хрупають, немов обрік (Стельмах, V, 1963, 215); Коні обережно ступали з купки на купку... Словник української мови в 11 томах
8. хрупати — Хрупати, -паю, -єш гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки. Словник української мови Грінченка