хрупати
ХРУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти.
Іще сніги удень воркують голубами, А вечорами хрупають, немов обрік (М. Стельмах);
Коні обережно ступали з купки на купку, тонкий льодок хрупав під копитами коней (Л. Первомайський).
2. Видавати хрускіт при розжовуванні їжі; хрумтіти.
Під'їхали [хлопці] під самий ліс. Попутали коней і юрбою посідали в холодну невеличку конюшину. Коні з жадобою хрупали і розлазилися на всі боки (Мирослав Ірчан);
// що і без дод. Їсти, жувати щось з хрумкотом.
Там він [Кіт] виліз на загату, положив Голуб'ятко перед себе та почав хрупати (І. Франко);
Сухоребра, як цвіркун, Кирилова конячина хрупає мляво з опалки солом'яну січку (П. Козланюк);
Хрупаючи сухарі, діти навперейми розповідали.., що приходила тітка Глаша і принесла їм печеної картоплі (із журн.).
3. кого, що. Ударяти, бити.
Залужанські дядьки, заможні і жадібні, шпортали один одного вилами, хрупали по головах оглоблями за землю, за межу, за вкрадений сніп, за випасену отаву (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- хрупати — хру́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хрупати — I хрумати, хрумкати, хрумкотати, хрумкотіти, хрумтати, хрумтіти, хрум-хрумати, хрумчати, хрупати, хрупостати, хрупостіти, хрупотати, хрупотіти, хрускати, хрус-котати, хрускотіти, хрустіти, хрусь-хруськати, хрущати Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
- хрупати — хру́пати хрумтіти (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- хрупати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. 2》 неперех. Видавати хрускіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || перех. і без додатка. Їсти, жувати щось із хрумкотом. 3》 перех. і неперех., діал. Ударяти, бити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрупати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Словник синонімів української мови
- хрупати — Хру́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрупати — ХРУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Видавати тріск, хрускіт; хрустіти. Іще сніги удень воркують голубами, А вечорами хрупають, немов обрік (Стельмах, V, 1963, 215); Коні обережно ступали з купки на купку... Словник української мови в 11 томах
- хрупати — Хрупати, -паю, -єш гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки. Словник української мови Грінченка