хрускіт

ХРУ́СКІТ, коту, ч. Тріск від ламання, дроблення, розпадання чого-небудь (сухого, твердого).

Борис довго ще стояв на місці і надслухував, але ані один звук, ані один стук, ані хрускіт, ані шелест не давав знати, куди вона побігла (Фр., III, 1950, 91);

Чути — шорох пробігає між дерев… Чути хрускіт під вагою підошов — це ведмедище до дуба підійшов (Забіла, Одна сім’я, 1950, 113);

На заметах утворилась тонка корка, вона ламалася із легким хрускотом і дзвеніла, як скло (Донч., Дочка, 1950, 25);

Коли за Марією зачинилися двері, зі своєї кімнати вийшов Яків, зупинився на порозі, потягнувся до хрускоту в кісточках (Стельмах, Хліб.., 1959, 321);

— Бреши,— з хрускотом потягся Тимко, розлягаючись на бадилинні (Тют., Вир, 1964, 15);

А ми за руки, аж пальців хрускіт, Аж регіт звивався під пахви осик (Драч, Поезії, 1967, 32);

Сестра швидко поставила блискучу коробку на тумбочці, ще швидше дістала з неї прозору ампулу, шприц, з хрускотом відламала гостру верхівку ампули, нахилилась над непритомною… (Дор., Не повтори.., 1968, 9);

Як розріжеш, то з хрускотом колеться кавун, наче хоче бризнути солодким соком в лице дітлахам! (Мас., Роман.., 1970, 48);

// Звук при жуванні, подрібненні їжі зубами.

Крізь голосне їх плямкання чувся якийсь сухий хрускіт, наче разом з їжею вони пережовували свої власні зуби (Кол., Терен.., 1959, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрускіт — хру́скіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрускіт — Луск|іт|, тріск|іт|, хрупіт, хрумтіння; (на зубах) хрумкіт. Словник синонімів Караванського
  3. хрускіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
  4. хрускіт — [хруск'іт] -коту, м. (y) -кот'і Орфоепічний словник української мови
  5. хрускіт — ХРУ́СКІТ, коту, ч. Тріск від ламання, дроблення, розпадання чого-небудь (сухого, твердого). Борис довго ще стояв на місці і надслухував, але ані один звук, ані один стук, ані хрускіт, ані шелест не давав знати, куди вона побігла (І. Словник української мови у 20 томах
  6. хрускіт — -коту, ч. Тріск від ламання, дроблення, розпадання чого-небудь (сухого, твердого). || Звук під час жування, подрібнення їжі зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови