хук
ХУК, а́, ч., розм. Те саме, що фук¹.
Хука́ да́ти — промахнутися.
— Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив… (Мирний, II, 1954, 83);
Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хук — хук іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- хук — див. ШТРАФ. Словник синонімів Караванського
- хук — ХУК, а́, ч., розм. Те саме, що фук¹. Словник української мови у 20 томах
- хук — -а, ч. 1》 розм. Те саме, що фук I. Хука дати — промахнутися. 2》 спорт. У боксі – боковий удар в голову. Хук справа. Хук зліва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хук — да́ти ху́ка на кого і без додатка, фам. Промахнутися, помилитися, прорахуватися. Раз на вовка хука дав (Мирон); удруге схибив, за третім разом заряд у пеньок всадив (Панас Мирний); Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть... Фразеологічний словник української мови
- хук — Хук, -ка м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. см. хвук, фук. Словник української мови Грінченка