цеглиння
ЦЕГЛИ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що це́гла 1.
Там [на заводі] кипить руда сувора, б’є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 78);
// Побита цегла.
Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок.. виткнулась і, забачивши їх [хлопців], як попарена шмигонула в цеглиння (Мирний, І, 1954, 256).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цеглиння — цегли́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- цеглиння — ЦЕГЛИ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що це́гла 1. Там [на заводі] кипить руда сувора, б'є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду... (М. Рудь); // Побита цегла. Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок .. Словник української мови у 20 томах
- цеглиння — -я, с., збірн., розм. Те саме, що цегла 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цеглиння — ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Словник синонімів української мови