1. Словник синонімів української мови

цеглиння

ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Кучер); Вертаючись, хлопці почали шпурляти груддям і цеглинням на озеро (Панас Мирний); Був у нас добрий будинок з вербини, ґонтовий дах, димарі із цеглини (Я. Щоголів); Софійський собор, Києво-Печерська лавра і Золоті ворота були збудовані з овруцьких кварцитів і плінфи — стародавньої цегли (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеглиння — цегли́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цеглиння — ЦЕГЛИ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що це́гла 1. Там [на заводі] кипить руда сувора, б'є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду... (М. Рудь); // Побита цегла. Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок .. Словник української мови у 20 томах
  3. цеглиння — -я, с., збірн., розм. Те саме, що цегла 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цеглиння — ЦЕГЛИ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що це́гла 1. Там [на заводі] кипить руда сувора, б’є міцне цеглиння поду, тут шумить бентежне море, зеленаву кида воду… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 78); // Побита цегла. Аж ось знову якась цікава з зелених ящірок.. Словник української мови в 11 томах