цнотливість

ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. цнотли́вий.

Прекрасні актори в ролях, насамперед — Борис Андрєєв у ролі Іллі Муромця.. Це доброта, мужність, простота, служіння правді, захистові народу, його цнотливість — усе це дуже хвилює (Довж., III, 1960, 172);

Того ж вечора ми рішили, що артистові потрібна цнотливість, коли він хоче досягти мистецької височини, і ми дали слово не блазнитись (Думки про театр, 1955, 65);

В танці розцвітає їхній одяг і обличчя; відгомін юності молодить Леся Побережника, а до Ксені Дзвіняч з далеких гір і років повертається дівоча цнотливість і краса… (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 169);

*Образно. Кого цнотливість яблунева, Чи мрійність липова, липнева, Мене ж тривожить восени Вогненний шал горобини! (Мур., Осінні сурми, 1964, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цнотливість — Невинність, незайманість, доброчесність. Словник синонімів Полюги
  2. цнотливість — [цнотлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. цнотливість — цнотли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. цнотливість — ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. цнотли́вий. Прекрасні актори в ролях, насамперед – Борис Андрєєв у ролі Іллі Муромця .. Це доброта, мужність, простота, служіння правді, захистові народу, його цнотливість – усе це дуже хвилює (О. Словник української мови у 20 томах
  5. цнотливість — -вості, ж. Властивість за знач. цнотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цнотливість — НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О. Словник синонімів української мови