цукровий

ЦУКРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до цу́кор 1; який є цукром.

— Не здивують, коли я їм дам по шклянці чаю та сяку-таку закуску. А вже там тих цукрових пірамід, тих вин шампанських… то за це нехай вибачать (Н.-Лев., І, 1956, 139);

// Вигот. з цукру, на цукрі, з цукром.

Запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники — білі-білі (Сенч., На Бат. горі, 1960. 33);

— Це коньяк найкращої марки, і його мали використати для цукрової глазурі на.. торти (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 505);

Доярки лишають облуплені яєчка, пиріжки, недопиті пляшки молока і накидаються на свіжу пошту, мов ранні бджоли на цукрову підкормку (Вол., Місячне срібло, 1961. 222);

// Стос. до виготовлення цукру й одержання сировини для нього.

Цукрова промисловість може бути прикладом галузей, що в своєму розміщенні орієнтуються на сировину (Ек. геогр. СРСР, 1957, 80);

— Самий справжній торф! Коли збудуєте чи прикупите собі цукровий завод,— кращого палива не треба (Стельмах, І, 1962, 348).

Цукро́ва пу́дра див. пу́дра;

Цукро́вий пісо́к див. пісо́к.

2. Який містить у собі цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий.

Вийняла [баба Зінька] з пазухи в хусточці незвичайно здорового цукрового гороху, щоб нібито похвалитись, і дала матушці на насіння (Н.-Лев., VI, 1966, 327);

// Який використовують для одержання цукру (у 1 знач.).

— Куштуйте,— простяг він Сахно черпака,— це якраз розчин для зрошування грунту під цукрові буряки (Смолич, I, 1958, 71);

Обабіч асфальтованого шляху буйно зеленіли найдиво-вижніших видів пальми, плантації бананів, цукрової тростини (Минко, Намасте.., 1957, 21).

3. перен., рідко. Такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.).

Непомітно підкралася зима, відразу впала на місто гучними завірюхами, міцними морозами, завалила вулиці й будинки цукровими горбами снігу (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 11);

Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику, грудку цукрової солі… (Стельмах, І, 1962, 472).

▲ Цукро́ва кі́стка — кістка з губчастою будовою тканини;

Цукро́ва хворо́ба — те саме, що Цукро́вий діабе́т ( див. діабе́т).

Брак гормона підшлункової залози інсуліну — призводить до цукрової хвороби (діабету) (Наука.., 3, 1967, 37);

Цукро́вий діабе́т див. діабе́т.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукровий — ЦУКРОВИЙ – ЦУКРИСТИЙ Цукровий. Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробництвом цукру; який використовують для одержання цукру: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрова промисловість, цукрова кістка (кістка з губчастою будовою тканини)... Літературне слововживання
  2. цукровий — З цукру, з цукром, на цукрі; (горох) цукристий, багатий на цукор; (завод) цукроварний; цукряний. Словник синонімів Караванського
  3. цукровий — [цукровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. цукровий — цукро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цукровий — ЦУКРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до цу́кор 1; який є цукром. – Не здивують, коли я їм дам по шклянці чаю та сяку-таку закуску. А вже там тих цукрових пірамід, тих вин шампанських... то за це нехай вибачать (І. Нечуй-Левицький); // Вигот. Словник української мови у 20 томах
  6. цукровий — -а, -е. 1》 Прикм. до цукор 1). || Який є цукром. || Вигот. з цукру, на цукрі, з цукром. || Стос. до виготовлення цукру та одержання сировини для нього. 2》 Який містить цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цукровий — Цукровий, -а, -е 1) Сахарный. 2) Подслащенный. Словник української мови Грінченка