1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цукровий

цукро́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до цукор 1).

|| Який є цукром.

|| Вигот. з цукру, на цукрі, з цукром.

|| Стос. до виготовлення цукру та одержання сировини для нього.

2》 Який містить цукор, багатий на цукор (про рослини); цукристий.

|| Який використовують для одержання цукру (у 1 знач.).

3》 перен., рідко. Такий, як цукор (у 1 знач.), подібний до цукру (смаком, кольором і т. ін.).

Цукрова кістка — кістка з губчастою будовою тканини.

Цукрова хвороба — те саме, що Цукровий діабет (див. діабет).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукровий — ЦУКРОВИЙ – ЦУКРИСТИЙ Цукровий. Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробництвом цукру; який використовують для одержання цукру: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрова промисловість, цукрова кістка (кістка з губчастою будовою тканини)... Літературне слововживання
  2. цукровий — З цукру, з цукром, на цукрі; (горох) цукристий, багатий на цукор; (завод) цукроварний; цукряний. Словник синонімів Караванського
  3. цукровий — [цукровией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. цукровий — цукро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цукровий — ЦУКРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до цу́кор 1; який є цукром. – Не здивують, коли я їм дам по шклянці чаю та сяку-таку закуску. А вже там тих цукрових пірамід, тих вин шампанських... то за це нехай вибачать (І. Нечуй-Левицький); // Вигот. Словник української мови у 20 томах
  6. цукровий — ЦУКРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до цу́кор 1; який є цукром. — Не здивують, коли я їм дам по шклянці чаю та сяку-таку закуску. А вже там тих цукрових пірамід, тих вин шампанських… то за це нехай вибачать (Н.-Лев., І, 1956, 139); // Вигот. Словник української мови в 11 томах
  7. цукровий — Цукровий, -а, -е 1) Сахарный. 2) Подслащенный. Словник української мови Грінченка