цуценя
ЦУЦЕНЯ́, я́ти, с.
1. Маля собаки; щеня.
Я постукав. У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце, да, мабуть, нічого не побачив (Вовчок, I, 1955, 72);
З халабуди вилізло цуценя, гавкнуло два рази, закрутило хвостиком (Тют., Вир, 1964, 425);
*Образно. — У Чмеля ожереди й гниють, а в мене… крига в хаті. У Чмеля діти, в мене цуценята. Ех,— похнюпивсь Кирило, а сльози кап-кап йому (Тесл., З книги життя, 1949, 33);
*У порівн. Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горшка. Горщик завищав під ножем, наче цуценя (Н.-Лев., II, 1956, 284);
Вітер котить бур’ян під ноги, вітер лащиться цуценям до ніг… (Сос., І, 1957, 265).
♦ Пи́ка — хоч цуценя́т бий — про товсте, вгодоване обличчя.
«Ясочка…— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка…» (Вас., І, 1959, 347).
2. перен., лайл. Дуже молода, недосвідчена людина; молокосос.
— А-а, то ти ще й боронитися будеш, цуценя! — Нур ніби сказився. На губах у нього виступила піна, очі налилися кров’ю (Ткач, Арена, 1960, 20);
— Не бреши, цуценя, бо буде гірше,— посварився йому Корж кулаком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 53).
Значення в інших словниках
- цуценя — див. щеня Словник синонімів Вусика
- цуценя — [цуцеин’а] -н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата Орфоепічний словник української мови
- цуценя — цуценя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- цуценя — ЦУЦЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Маля собаки; щеня, собача. Я постукав. У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце, да, мабуть, нічого не побачив (Марко Вовчок); З халабуди вилізло цуценя, гавкнуло два рази, закрутило хвостиком (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
- цуценя — -яти, с. 1》 Маля собаки; щеня. 2》 перен., лайл. Дуже молода, недосвідчена людина; молокосос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цуценя — хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл. Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). Пика, хоч пацюки бий (Укр.. присл..); Ясочка..,— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Фразеологічний словник української мови
- цуценя — ЦУЦЕНЯ́ (маля собаки), ЩЕНЯ́, СОБАЧА́, СОБАЧЕНЯ́, ПЕСЕНЯ́. Цуценя тільки виляло хвостиком, відчуваючи тепло людських рук, і намагалося малиновим язичком лизнути свого нового хазяїна в щоку (А. Словник синонімів української мови
- цуценя — Цуценя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)