цуценя
ЦУЦЕНЯ́ (маля собаки), ЩЕНЯ́, СОБАЧА́, СОБАЧЕНЯ́, ПЕСЕНЯ́. Цуценя тільки виляло хвостиком, відчуваючи тепло людських рук, і намагалося малиновим язичком лизнути свого нового хазяїна в щоку (А. Шиян); На призьбі сидить босоноге дитинча, бавиться з щеням (М. Стельмах); — Мав я, куме, собача, — Ну на всю округу! Пізнавало по очах Злодія, хапугу (П. Глазовий); Мале шолудиве собаченя зголодніло, обнюхувало сміття на пероні (О. Досвітній); Їде козак понад Буг, Чумак попасає; Коло нього песеня На сонці куняє (С. Руданський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цуценя — див. щеня Словник синонімів Вусика
- цуценя — [цуцеин’а] -н'атие, ор. -н'ам, м. (на) -н'ат'і, мн. -н'ата Орфоепічний словник української мови
- цуценя — цуценя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- цуценя — ЦУЦЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Маля собаки; щеня, собача. Я постукав. У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце, да, мабуть, нічого не побачив (Марко Вовчок); З халабуди вилізло цуценя, гавкнуло два рази, закрутило хвостиком (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
- цуценя — -яти, с. 1》 Маля собаки; щеня. 2》 перен., лайл. Дуже молода, недосвідчена людина; молокосос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цуценя — хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл. Дуже повний, одутлий і т. ін. (перев. про обличчя). Пика, хоч пацюки бий (Укр.. присл..); Ясочка..,— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Фразеологічний словник української мови
- цуценя — Цуценя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цуценя — ЦУЦЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля собаки; щеня. Я постукав. У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце, да, мабуть, нічого не побачив (Вовчок, I, 1955, 72); З халабуди вилізло цуценя, гавкнуло два рази, закрутило хвостиком (Тют., Вир, 1964, 425); *Образно. Словник української мови в 11 томах