цілісність
ЦІ́ЛІСНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ці́лісний.
Ми знаємо з досвіду, що для порушення цілісності ядра треба прикласти величезну енергію. Це підтверджує, що в ядрі діють велетенські сили притягання (Наука.., 2, 1955, 7);
Обидві договірні сторони зобов’язались не порушувати цілісності Тібету і не втручатися у внутрішні справи цієї провінції Китаю (Нова іст., 1957, 140);
З метою захисту соціалістичних завоювань, мирної праці радянського народу, суверенітету і територіальної цілісності держави створено Збройні Сили СРСР і встановлено загальний військовий обов’язок (Конст. СРСР, 1977, 14);
У нашу складну епоху особливо важливою та необхідною стає людська цілісність і чистота (Літ. Укр., 19.V 1967, 3);
// Щось ціле.
Кожне слово є знаком поняття. Кожне поняття відображає якийсь бік дійсності, будучи частиною певної цілісності (Рад. літ-во, 6, 1968, 65).
Значення в інших словниках
- цілісність — [ц’іл'іс(')н'іс'т'] -снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- цілісність — ці́лісність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цілісність — ЦІ́ЛІСНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. ці́лісний. Ми знаємо з досвіду, що для порушення цілісності ядра треба прикласти величезну енергію. Це підтверджує, що в ядрі діють велетенські сили притягання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- цілісність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. цілісний. || Щось ціле. 2》 Внутрішня єдність об'єкта, його відносна автономність, незалежність від навколишнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови