чавучити
ЧАВУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Те саме, що чави́ти.
Він [фашист] не квапився забирати нахабного чобота з в’юнкої голландської травиці, толочив, м’яв, чавучив і душив її (Загреб., Європа 45, 1959, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чавучити — див. давити; нищити; підкорювати Словник синонімів Вусика
- чавучити — ЧАВУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, розм. Те саме, що ча́ви́ти. Він [фашист] не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- чавучити — чаву́чити дієслово недоконаного виду чавити розм. Орфографічний словник української мови
- чавучити — -чу, -чиш, недок., перех., розм. Те саме, що чавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чавучити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
- чавучити — Чавучити, -чу, -чиш гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном. Словник української мови Грінченка