чагар

ЧАГА́Р, я, ч., ЧАГАРІ́, і́в, мн. Те саме, що чагарни́к, чагарни́ки.

— А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси.— .. Так, приміром, од того чагаря та до мого тину,— сказав Кайдаш (Н.-Лев., II, 1956, 269);

Місце було дуже вигідне: глибока яруга, поросла чагарем, прикрита з усіх боків дубовим лісом, з доброю, невижатою травою: можна попасти корову і розікласти невелике багаття, щоб погрітися (Тют., Вир, 1964, 433);

Чагар шипшини й сливи, терену і глоду Заворушився: розцвіту пожар Сповив його ясним димком до споду (Бажан, I, 1946, 90);

Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі (Котл., I, 1952, 181);

Він [ведмідь] подався в протилежний бік, туди, де малинові чагарі хвилястим морем підходили до густого узлісся (Донч., II, 1956, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чагар — Кущі, зарість, чагарець, чагарники, п! ГУЩАВИНА Словник синонімів Караванського
  2. чагар — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  3. чагар — ЧАГА́Р, ря́, ч., ЧАГАРІ́, і́в, мн. Те саме, що чагарни́к, чагарники́. Троянці, в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі (І. Котляревський); – А воно було б дуже добре розкопати возвіз та ще так трошки навскоси. – .. Словник української мови у 20 томах
  4. чагар — чага́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. чагар — -я, ч., чагарі, -ів, мн. Те саме, що чагарник, чагарники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чагар — ЧАГАРНИ́К (густі зарості дерев'янистих кущових рослин), ЧАГАРНИКИ́, ЧАГАРІ́, ЧАГА́Р, КУЩІ́, ПО́РІСТЬ, ПО́РІСТ (молодий або низькорослий ліс). Крізь колючий чагарник продиралися бійці (О. Словник синонімів української мови
  7. чагар — Чага́р, -ря́, -ре́ві; -гарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)