чайник

Значення в інших словниках

1. чайник — жм. носатка, п! ПОСУДИНА Словник синонімів Караванського
2. чайник — [чайниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
3. чайник — ЧА́ЙНИК, а, ч. 1. Посудина з ручкою та носиком, у якій заварюють чай або кип'ятять воду. В чайникові було ще доволі чаю (І. Нечуй-Левицький); На столику блищав нікельований електричний чайник із здивовано задертим догори носиком (В. Словник української мови у 20 томах
4. чайник — ча́йник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
5. чайник — ча́йник вул. теща (перев. старшого віку)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. чайник — А, ч. Голова. Можна, я зараз викличу його надвір і дам йому по чайнику (Ю. Андрухович). Я скажу йому, аби відчепився, бо дістане в чайник (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
7. чайник — (-а) ч. 1. мол., жарт. Голова. Записуйте, бовдури. Беріть ручки і записуйте, бо ваші примітивні чайники все одно нічого не запам'ятають (Ю. Винничук, Груші в тісті); <...> ти даремно йому чайника розбила — він допомогти обіцяв (А. Словник жарґонної лексики української мови
8. чайник — -а, ч. Посудина з ручкою та носиком, у якій заварюють чай або кип'ятять воду. Великий тлумачний словник сучасної мови