чаклунка
ЧАКЛУ́НКА, и, ж., заст., розм. Жін. до чаклу́н.
Стара чаклунка давала воду, зілля приворотне, заспокоювала молодицю: — Напувай його щодня зраночку і ввечері, але знай: не підкориться він тобі скоро (Шиян, Баланда, 1957, 177);
Є ж у хлопця тітка Василина, яка, мов сина, любить сироту, та біда в тому, що тітка — чаклунка (Стельмах, І, 1962, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чаклунка — ЧАКЛУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до чаклу́н. Стара чаклунка давала воду, зілля приворотне, заспокоювала молодицю: – Напувай його щодня зраночку і ввечері, але знай: не підкориться він тобі скоро (А. Словник української мови у 20 томах
- чаклунка — чаклу́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чаклунка — -и, заст., розм. Жін. до чаклун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чаклунка — ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Словник синонімів української мови
- чаклунка — Чаклу́нка, -нки, -нці; -лу́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)