1. Словник української мови в 11 томах

чарівниченька

ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця.

Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (Укр.. лір. пісні, 1958, 357);

[Сербин:] Отож не калина, то та молода чарівниченька зросла калиною (Вас., III, 1960, 35);

А чарівниченька-ніч летіла, мов на крилах, і ставала ще таємничіша (Ільч… Козацьк. роду.., 1958, 324);

Тоді взяв він мене за руку: — Дівчино-чарівниченько! чи звелиш мені сватів до тебе слати? (Вовчок, I, 1955, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівниченька — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (з народної пісні); [Сербин:] Отож не калина... Словник української мови у 20 томах
  2. чарівниченька — чарівни́ченька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чарівниченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до чарівниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чарівниченька — Чарівниця, -ці ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. ум. чарівни́чка, чарівниченька. Словник української мови Грінченка