часиночка
ЧАСИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до часи́нка.
Щодень вони уміли урвати часиночку, щоб незамітно, неспостережено бачитись де-небудь на самоті (Фр., III, 1950, 412);
[Олекса:] А де ж се мати? [Мар’яна:] Вони незабаром вернуться — на часиночку пішли кудись (Вас., III. 1960, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часиночка — див. час Словник синонімів Вусика
- часиночка — ЧАСИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до часи́нка. Щодень вони уміли урвати часиночку, щоб незамітно, неспостережено бачитись де-небудь на самоті (І. Франко); [Олекса:] А де ж се мати? [Мар'яна:] Вони незабаром вернуться – на часиночку пішли кудись (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- часиночка — часи́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- часиночка — -и, ж. Пестл. до часинка. Великий тлумачний словник сучасної мови