часиночка

ЧАСИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до часи́нка.

Щодень вони уміли урвати часиночку, щоб незамітно, неспостережено бачитись де-небудь на самоті (Фр., III, 1950, 412);

[Олекса:] А де ж се мати? [Мар’яна:] Вони незабаром вернуться — на часиночку пішли кудись (Вас., III. 1960, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часиночка — див. час Словник синонімів Вусика
  2. часиночка — ЧАСИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до часи́нка. Щодень вони уміли урвати часиночку, щоб незамітно, неспостережено бачитись де-небудь на самоті (І. Франко); [Олекса:] А де ж се мати? [Мар'яна:] Вони незабаром вернуться – на часиночку пішли кудись (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. часиночка — часи́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. часиночка — -и, ж. Пестл. до часинка. Великий тлумачний словник сучасної мови