1. Словник української мови в 11 томах

часловець

ЧАСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що часосло́в.

У год вчистив [Пістряк] граматику, два годи вчив часловець (Кв.-Осн., II, 1956, 158);

— А до школи поїдеш? — Нехай їй біс! Мені і так остогид той часловець та псалтирі (Н.-Лев., І, 1956, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часловець — ЧАСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що часосло́в. У год вчистив [Пістряк] граматику, два годи вчив часловець (Г. Квітка-Основ'яненко); – А до школи поїдеш? – Нехай їй біс! Мені і так остогид той часловець та псалтирі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. часловець — часло́вець іменник чоловічого роду часослов розм. Орфографічний словник української мови
  3. часловець — -вця, ч., розм. Те саме, що часослов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. часловець — Часловець, -вця м. Часословъ. Левиц. І. 243. Словник української мови Грінченка