1. Словник української мови в 11 томах

челядина

ЧЕЛЯДИ́НА, и, ж., діал.

1. Доросла дочка, дівчина.

Гей, та іде чужая чужина, Молодая челядина (Думи.., 1941, 141).

2. Жінка (у 1 знач.).

Семениха сидить на скорчених під себе ногах і прикладає до ватри трісок.. Коло неї пораються ще інші челядини, її кумки (Черемш., Тв., 1960, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челядина — ЧЕЛЯДИ́НА, и, ж., діал. 1. Доросла дочка, дівчина. Гей, та іде чужая чужина, Молодая челядина (з думи); В мене личко – як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, – мила, люба челядина (Сл. Б. Грінченка). 2. Жінка (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  2. челядина — -и, ж., діал. 1》 Доросла дочка, дівчина. 2》 Жінка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. челядина — Челядина, -ни ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. Грин. III. 271. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. Чуб. V. 12. 2) Женщина. Словник української мови Грінченка