1. Словник української мови в 11 томах

честолюбний

ЧЕСТОЛЮ́БНИЙ, а, е. Сповнений честолюбства.

Матвій був не лише працьовитий і сумлінний, але й честолюбний (Коз., Нові Потоки, 1948, 106);

Невже Петро такий честолюбний і дріб’язковий, що зважився забракувати передовицю тільки тому, що вона написана не ним? (Чаб., Тече вода.., 1961, 122);

// Який виражає честолюбство.

Над їхніми головами баламкали дзвони, і ось тепер вони баламкають у голові Паршецького і будять у серці честолюбні міркування (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 279);

— Хочу перевершити славу Марії Савченко,— щиросердно признається Катерина у своїх честолюбних намірах (Вол., Місячне срібло, 1961, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. честолюбний — Шанолюбний, славолюбний, марнолюбний, ГОНОРИСТИЙ Словник синонімів Караванського
  2. честолюбний — ЧЕСТОЛЮ́БНИЙ, а, е. Сповнений честолюбства. Матвій був не лише працьовитий і сумлінний, але й честолюбний (В. Козаченко); Невже Петро такий честолюбний і дріб'язковий, що зважився забракувати передовицю тільки тому, що вона написана не ним? (М. Словник української мови у 20 томах
  3. честолюбний — честолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. честолюбний — -а, -е. Сповнений честолюбства. || Який виражає честолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. честолюбний — Честолю́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)