1. Словник української мови в 11 томах

чманіти

ЧМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); дуріти.

Після горілки днів зо три чманієш (Сл. Гр.);

Андрій уже чманів від перегорілого самогону та його варнякання і сердито відіпхнув Кирила (Панч, Мир, 1937, 34);

Цілий вечір він.. чманів від курива (Тют., Вир, 1964, 158);

// Втрачати ясність свідомості, рівновагу від напливу якихось негативних почуттів, від турботи і т. ін.

Чманіючи від почуття власної несміливості, він знову почав був пояснювати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 468);

Олексаша мовчав і лупав очима. З переполоху йому відібрало мову,. Олексаша чманів і мовчав (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 542);

Зараз оце саме та пора, коли від безлічі клопотів він чманіє, глухне, він просто не чує тебе, якщо тільки твої слова не про силос, не про вовну… (Гончар, Тронка, 1963, 84);

// безос.

Голова обертом іде, в очах чманіє (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 13).

◊ Голова́ чмані́є — те саме, що Голова́ [йде] о́бертом ( див. голова́).

Надвечір голова чманіла, Ніна йшла пройтись по греблі (Коп., Земля.., 1957, 208);

Саливон проймається обуренням на пастухові слова — чи тяжко людину знеславити? Далебі, від тих суперечок чманіє голова (Горд., Дівчина.., 1954, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чманіти — Дуріти, туманіти, чуманіти; док. ОЧМАНІТИ, запаморочитися, р. ошаліти. Словник синонімів Караванського
  2. чманіти — ЧМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); ставати безтямним, дуріти. Після горілки днів зо три чманієш (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. чманіти — чмані́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чманіти — -ію, -ієш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); дуріти. || Втрачати ясність свідомості, рівновагу від напливу якихось негативних почуттів, від турботи і т. ін. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чманіти — голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.) від чого і без додатка. Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
  6. чманіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. чманіти — Чмані́ти, -ні́ю, -єш гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш. Лебед. у. Словник української мови Грінченка