чманіти

голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.) від чого і без додатка. Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.). Від голоду його нудило, голова туманіла, в скронях щось стукало лютим болем (З. Тулуб); Все клекотіло в ньому. Жаром палило груди, туманилась голова (А. Шиян); Від тих суперечок голова чманіє (К. Гордієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

чманіти — Дуріти, туманіти, чуманіти; док. ОЧМАНІТИ, запаморочитися, р. ошаліти. Словник синонімів Караванського
чманіти — ЧМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); ставати безтямним, дуріти. Після горілки днів зо три чманієш (Сл. Словник української мови у 20 томах
чманіти — чмані́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
чманіти — -ію, -ієш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); дуріти. || Втрачати ясність свідомості, рівновагу від напливу якихось негативних почуттів, від турботи і т. ін. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
чманіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм. Словник синонімів української мови
чманіти — ЧМАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Втрачати здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися (від чаду, алкоголю, нікотину і т. ін.); дуріти. Після горілки днів зо три чманієш (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
чманіти — Чмані́ти, -ні́ю, -єш гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш. Лебед. у. Словник української мови Грінченка