1. Словник української мови в 11 томах

чорнило

ЧОРНИ́ЛО, а, с. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання.

В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (Коцюб., І, 1955, 37);

За столом сиділа Якимова сестра Тетяна — школярка — і старанно виводила на великім аркуші бузиновим чорнилом — Давидову передовицю переписувала (Головко, II, 1957, 105);

Сучасне чорнило — це водні розчини різних синтетичних барвників майже всіх кольорів веселки з домішкою гліцерину тощо (Веч. Київ, 23.VII 1971, 2);

*У порівн. У хаті стає темно і тихо. Хлопець широко розплющеними очима вдивляється в темряву.. Ось у чорній, як чорнило, пітьмі виразно біліє борода його… (Коцюб., І, 1955, 153).

∆ Симпати́чне (безба́рвне) чорни́ло — прозора або трохи підфарбована рідина, що використовується в криптографії.

◊ Ки́снути в чорни́лах (чорни́лі), зневажл.— бути чиновником, канцеляристом.

Сміються [землячки] та лають Батьків своїх, що змалечку Цвенькать не навчили По-німецькій — а то тепер І кисни в чорнилах! (Шевч., І, 1963, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнило — (для писання) атрамент. Словник синонімів Полюги
  2. чорнило — Атрамент. Словник синонімів Караванського
  3. чорнило — ЧОРНИ́ЛО, а, с. 1. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання; атрамент. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (М. Словник української мови у 20 томах
  4. чорнило — чорни́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. чорнило — чорни́ло вул. дешеве, неякісне кріплене вино (Лучук) (ср, ст)||шмурдяк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. чорнило — А, с. Дешеве погане вино. Приблизно семеро молодих людей родом із Мідних Бук у ніч дня Всіх Святих сиділи за коледжем, пили вино чорнильного типу «Золота осінь» (більш відоме в народі як «Зося») і свистіли у вікна дівчачого гуртожитку (Л. Дереш) Словник сучасного українського сленгу
  7. чорнило — (-а) с.; крим., мол., жрм; жарт.-ірон. Дешеве червоне вино низької якости. — Ех! — відкоркував чергову пляшку "чорнила". — Якби я не послав з перепою до трахнутої матері декана, то нічого не було б і цього разу! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 668; ПСУМС, 78. ЯБМ, 2, 529. Словник жарґонної лексики української мови
  8. чорнило — -а, с. Водний розчин певного барвника, що використовується для писання. Симпатичне (безбарвне) чорнило — прозора або трохи підфарбована рідина, що використовується в криптографії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. чорнило — ЧОРНИ́ЛО (розчин певного барвника, призначений для писання), АТРАМЕ́НТ заст. (Катря:) Та що ото ти робиш там, Панасе? Нащо ти розляпуєш чорнило? (С. Васильченко); Чорнильниця підплигнула, перекинулась, і фіолетовий атрамент залив програму (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
  10. чорнило — Чорни́ло, -ла, -лу Правописний словник Голоскевича (1929 р.)