чорнильний
ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло.
Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Сміл., Сашко, 1957, 9);
Стіл був покритий шматком червоної матерії з багатьма чорнильними плямами, подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Дмит., Наречена, 1959, 172);
// Кольору темного чорнила.
Чорнильна темнота;
// Відтворений, зображений за допомогою чорнила.
Із зошита Василя Чабаненка випадає промокальний папір; на ньому змальовано корабель і гармату, з жерла якої вилітає хмара чорнильного диму (Донч., IV, 1957, 163).
∆ Чорни́льний горі́шок — хворобливий наріст на молодих дубових вітках та листі, що містить у собі дубильні речовини.
У перекладі з латинської слово "гал" означає чорнильний горішок. Колись гали, зокрема дубові (!х у народі звуть дубовими "яблучками"), використовували для виготовлення чорнила (Наука.., 5, 1973, 41);
Чорни́льний мішо́к; Чорни́льна за́лоза — залоза в деяких тварин, яка виділяє темну рідину, сепію, що допомагає їм уникати небезпеки.
Для захисту від ворогів більшість спрутів випускає з свого тіла, з так званого чорнильного мішка,темну рідину, яка каламутить воду і позбавляє переслідувачів видимості (Наука.., 2, 1958, 23);
Всередині тіла каракатиці, кальмара чи восьминога є невелика "чорнильна залоза". Вона виділяє чорну рідину — це і є "чорнило" (Веч. Київ, 26. VII 1957, 4);
Чорни́льний оліве́ць — олівець з особливим графітом, який при змочуванні пише як чорнило; хімічний олівець.
◊ Чорни́льна душа́ див. душа́.
Значення в інших словниках
- чорнильний — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорнильний — [чорнил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло 1. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Л. Словник української мови у 20 томах
- чорнильний — чорни́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- чорнильний — -а, -е. Прикм. до чорнило. || Кольору темного чорнила. Чорнильна темнота. || Відтворений, зображений за допомогою чорнила. Чорнильний горішок — хворобливий наріст на молодих дубових вітках та листі, що містить дубильні речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорнильний — чорни́льна душа́ у кого, зневажл. Хто-небудь обмежений у своїй діяльності вузькими службовими обов’язками, інтересами; бюрократ, канцелярист. — Не таючись, скажу тобі: чорнильна душа була в мене. Фразеологічний словник української мови