чорнильний
чорни́льний
-а, -е.
Прикм. до чорнило.
|| Кольору темного чорнила. Чорнильна темнота.
|| Відтворений, зображений за допомогою чорнила.
Чорнильний горішок — хворобливий наріст на молодих дубових вітках та листі, що містить дубильні речовини.
Чорнильний мішок; Чорнильна залоза — залоза в деяких морських тварин, яка виділяє темну рідину, сепію, що допомагає їм уникати небезпеки.
Чорнильний олівець — олівець з особливим графітом, який при змочуванні пише як чорнило; хімічний олівець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорнильний — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорнильний — [чорнил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло 1. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Л. Словник української мови у 20 томах
- чорнильний — чорни́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- чорнильний — чорни́льна душа́ у кого, зневажл. Хто-небудь обмежений у своїй діяльності вузькими службовими обов’язками, інтересами; бюрократ, канцелярист. — Не таючись, скажу тобі: чорнильна душа була в мене. Фразеологічний словник української мови
- чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Сміл. Словник української мови в 11 томах