1. Фразеологічний словник української мови

чорнильний

чорни́льна душа́ у кого, зневажл. Хто-небудь обмежений у своїй діяльності вузькими службовими обов’язками, інтересами; бюрократ, канцелярист. — Не таючись, скажу тобі: чорнильна душа була в мене. Опріч казенщини — там губернських та сенатських відомостей — і в руки нічого не хотілось узяти (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнильний — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорнильний — [чорнил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло 1. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. чорнильний — чорни́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чорнильний — -а, -е. Прикм. до чорнило. || Кольору темного чорнила. Чорнильна темнота. || Відтворений, зображений за допомогою чорнила. Чорнильний горішок — хворобливий наріст на молодих дубових вітках та листі, що містить дубильні речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чорнильний — ЧОРНИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до чорни́ло. Кулька влучила їй якраз у бант, підстрибнула вгору і впала на стіл до Марини Пилипівни, залишивши після себе чорнильний слід у журналі (Сміл. Словник української мови в 11 томах