1. Фразеологічний словник української мови

чорно

(аж) у ро́ті чо́рно у кого, кому. Хто-небудь дуже злий, лютий. — Та тебе всі знають у Закриниччі за скажену, у тебе в роті чорно (Є Гуцало); Живе (Буонарроті) у Римі. Має свій куток. Згорбатів у труді, посивів у скорботі, а людям чорно в роті од пліток (Л. Костенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорно — ЧО́РНО. Присл. до чо́рний 1–4, 9. Море під сильним вітром шуміло збурено й чорно (І. Микитенко); – А що потім? Що було потім?.. Я з ранку до ночі робила чорно. За хвостами світа не бачила (С. Словник української мови у 20 томах
  2. чорно — чо́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чорно — Присл. до чорний 1-4), 9). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови
  5. чорно — ЧО́РНО. Присл. до чо́рний 1-4,9. Море під сильним вітром шуміло збурено й чорно (Мик., II, 1957, 219); — А що потім? Що було потім?.. Я з ранку до ночі робила чорно. За хвостами світа не бачила (Жур., Нам тоді.. Словник української мови в 11 томах